Прикладання, базові навички

Найважливіша умова для того, щоб дитина отримувала достатньо молока – максимально ефективне прикладання до груді.

Тут мушу уточнити, що не завжди у мами є можливість налагодити вироблення достатньої кількості молока, а у малюка не завжди є фізична можливість до ефективного прикладання (розщелини піднебіння і подібні речі).
Ці випадки порівняно рідкісні та не є приводом опускати руки, а лише подивитись уважно в конкретну ситуацію.

Отже, те що працює дл

я більшості випадків. В порядку організації, як ми це робимо – перше, друге, третє..

Положення тіла мами та дитини в просторі

Вам обом має бути зручно. Не як-небудь, не «потерплю» або «наче нормально», а реально зручно.
 У мами від цього залежить потік молока, а у дитини – можливість в принципі взяти ту грудь, ефективність смоктання і ковтання.

Ліричний відступ.
Нерідко мами жаліються, що дитина плаче при прикладанні, не може вхопити грудь.
«Мабуть у мене не такі соски».
При цьому дитину мама може тримати однією напруженою рукою, на колінах немає нічого, тобто вся вага дитини на маминій руці. Тіло дитини викручується, бо не має опори, дитина не може скоординувати рухи.

Уявіть, що Ви стоїте на баланс – борді. Це ота дошка, що стоїть на м’ячику чи трубці, і катається в усі боки.
А тепер уявіть, що Вас одночасно питають про логарифми, інтеграли чи там формулу сірчаної кислоти.
Як далеко Ви пошлете того, хто питає?

Взяти грудь, а ще й правильно – для новонародженого окрема математика. Він не робив цього в животику, і тепер вчиться. Це потребує певної координації рухів.
Додайте сюди нестабільність тіла, коли мозок дитини зайнятий тим, щоб не впасти.
Буде він дивитись в сторону груді?

Якщо мама сидить, у неї має бути опора під спиною, а у дитини – опора між нею і маминими колінами.

Важливо, щоб дитина одразу була на рівні груді, щоб Ви не мусили до неї нахилятись. Коліна – вони нижче груді. Отже треба подушка, згорнута ковдра тощо, щоб заповнити цей простір.

Грудь беремо рукою, з тієї ж сторони тіла, де і грудь.
Праву грудь правою, ліву лівою.
Важливо, щоб дитинка була розвернута до Вас всім тілом і притиснута животиком до Вас. Якщо дитина буде лежати на спині, повертаючи лише голову, їй буде незручно ковтати молоко.

Тримаємо дитину іншою рукою під спинку і шию. Але не за голову. Голова має рухатись відносно вільно, щоб дитина могла сама керувати рухами голови.
Плюс, якщо ми міцно хапаємо дитину за потилицю, у неї гірше відкривається рот.
Спробуйте на собі.

Якщо мама лежить, під її головою має бути зручна подушка для спання. Нижнє плече мами на матраці, не на подушці. Подушка лише під головою. Нижня рука мами витягнута на ліжку, а ще НИЖЧЕ під рукою знаходиться голова дитини, на самому ліжку.
Голову дитини на свою руку не кладемо. У новонароджених ще немає виражених плечей, шия буде занадто вигинатись. Їм зручніше лежати просто на матраці, без подушки чи іншої опори під головою.

Для малюка маємо підготувати валик під спинку.
Зазвичай це рулон з рушника. Звичайного, для обличчя, 50*70 см. Складений вдвічі в довжину і скатаний в рулончик.
Може бути щось інше, аби зручно.
Валик не дає перекотитись знов на спину. Дитина рівно лежить на матраці, на боці, притиснута до мами животиком. Їсть теж на боці. І після годування засинає так само, на боці.

Якщо дитинка заснула під час годування, та спокійно спить, будити і тримати стовпчиком не треба.
Поза стовпчиком потрібна для зригування зайвого повітря дітками, що на штучному вигодовуванні. При годуванні з пляшки в соску потрапляє багато повітря, звідти в шлунок, і дитина непокоїться від цієї бульбашки. Може сильно зригувати, бо їй там в шлунку підпирає.
В груді бульбашок повітря немає, тому при ефективному прикладанні грудничків ця штука не стосується. Винятки, при яких груднічок таки може наковтатись повітря:

- сильний потік молока, дитина кашляє і захлинається
- дитина сильно плакала перед прикладанням, і в процесі годування схлипує, відривається, нервує
- неглибоке прикладання, що супроводжується цоканням (це ознака підсмоктування повітря через куточки рота).

В таких випадках дитина може капризувати після годування і поза стовпчиком може їй допомагати вивести зайве повітря. Важливо відслідкувати і постаратись прибрати такі фактори.

Як подаємо грудь

Саме подаємо, не чекаємо, поки дитина візьме сама.
Дитинка сама зможе це робити пізніше, коли навичка буде вже натренована. Новонародженому потрібна допомога.

Беремо грудь як яблучко, як булочку. В скруглену долоню. Великий палець зверху, над ареолою, чотири пальці знизу, подалі від соска.

Великий палець може бути поближче до соска, але нижні обов’язково далеко. Якщо грудь невелика, то нижні лежать практично на ребрах.
Беремо не "ножицями" (двома пальцями, вказівним і середнім), як іноді показували раніше в пологових, а повною долонею. Двома пальцями значно складніше добре подати грудь.

При подаванні груді цілимось соском в НОСИК дитини, а не в рот.
Це дозволяє дитині підняти голову і ширше відкрити рота. Горло дитини буде вільним, ковтати буде значно легше.

Грудь подаємо виключно у широко відкритий рот. Так широко, як при позіханні. Якраз те, що Ви будете цілитись в носик, дозволить дитині самостійно підняти голову і ширше відкрити рот.

Складка

Для ефективного прикладання важливо, щоб грудь була якомога глибше в роті дитини.
Щоб в рот потрапило побільше, потрібно зробити складку.
Пам’ятаєте дабл-бургери в Маку, високі такі? Щоб оце запхати в рот, доводиться двома руками стискати бургер і широко відкривати рот. Десь так і тут.

Робимо рукою складку.
Великий палець зверху від ареоли, решта пальців внизу. Наче «обіймаємо» грудь рукою і злегка притискаємо.
Верхній великий палець ближче до соска, нижні пальці досить далеко, щоб знизу дитинка могла взяти більше.

Орієнтир - Ваш великий палець має бути завжди навпроти носа дитини.
Складка має бути паралельно ротику. На початку прикладання сосок навпроти носа (а не рота) дитини, і чекаємо, поки широко відкриє рот.

Грудь важливо як подавати в складці, так і потім не забирати руку. Притримувати грудь, бо вона велика і важка, може згодом вислизати з ротика під власною вагою. Тоді прикладання буде зʼїжджати на сосок.

Другу руку тримаємо під лопатками і шиєю дитини. За голову не хапаємо.

Коли зловите широкий ротик, одним швидким рухом вкладаємо складку груді в рот, а другою рукою підштовхуємо за лопатки дитину до себе (за лопатки, не за голову!).

Пальці мами далеко від соска, щоб не обмежувати дитину у кількості груді, яку вона зможе захопити.

Після того, як дитинка взяла грудь і смокче, руки залишаємо на тих же місцях. Тільки розслабляємо.
Тепер як же побачити, що грудь дитинка взяла як належить?

Ознаки ефективного прикладання:

1. Широко-широко відкритий рот дитини (як при позіханні або плачі).
Грудь подаємо виключно у широко відкритий рот. Ніяких компромісів.

2. Прикладання асиметричне. Зверху менше, знизу більше.
Внизу рота язичок, і важливо, щоб язичок якомога більше охоплював груді. Дитинка добуває молоко в тому числі рухами язика.
А мамин організм їй допомагає скороченнями м’язових клітин в груді, наче «викидає» молоко.

3. Підборіддя дитини притиснуте до маминої груді. Ніс не притиснутий або торкається.

4. Вивернута нижня губа дитини.

Будь ласка, зверніть увагу на картинку. Так, вона не ідеальна, ШІ-шечка наше фсе. Але вона достатньо показова для Вас.

Той фіолетовий кружечок на піднебінні дитини – це те місце, де в результаті подачі груді має опинитись Ваш сосок.
Так, аж так глибоко. На межі між твердим і м’яким піднебінням. Тоді дитинка не буде плющити сосок язиком.

А стрілочка – це нагадування про підборіддя. Притиснуте до Вашої груді.

Важливо перевірити вуздечку під язичком у дитини. Якщо вуздечка коротка - дуже ймовірні проблеми з прикладанням.

Ефективність смоктання

Основний орієнтир ефективності смоктання - ковтки. Їх чути по глухому звуку і видно по рухах горла дитини.

Візьміть склянку води і зробіть кілька повільних ковтків. Поспостерігайте за своїми відчуттями і звуками. Оце воно.

Тільки ці звуки та рухи горла означають, що дитина ДІЙСНО отримує молоко, а не просто робить смоктальні рухи. Молоко потрапляє в рот, дитина його ковтає і воно фізично потрапляє в шлунок.

Смоктання без ковтків сенсу особливого не має, хіба як заспокоєння.
Бо можна висіти на груді 5 годин без перерви і майже нічого не отримувати. Відповідно не набирати вагу. Я таке бачила.

Коли в перші дні є лише молозиво, ковтки може бути не дуже чутно, бо молозива небагато і воно густе.
А коли молока буде ставати більше, важливо, щоб дитинка ковтала.
Зі звуком і рухом горла.

Чи достатньо молока?

Єдиний достовірний критерій достатності харчування у дитини до введення прикорму - прибавка у вазі.
Всі решта ознак приблизні. Сечовипускання, поведінка – це все прекрасно, але це лише непрямі критерії.

Прибавка у вазі означає, що чисто фізично білки, жири та вуглеводи з Вашого молока потрапили в дитину і перетворились на молекули її організму.

Якщо прибавки немає, але сечі багато – це питання до розбору.
Якщо прибавки немає, але дитина спокійна – це також зовсім не означає, що все нормально. Дивимось харчування.
Якщо дитина часто плаче, але прибавка є – отже є звідки прибавляти, харчування достатнє. Тоді треба дивитись в інші речі.

Зважування

Зважувати необхідно на дитячих терезах. Вдома варто це робити не частіше, ніж 1 раз на три дні.

В один і той же час (наприклад зранку), одні і ті ж терези, без одягу та памперса.
Терези мають постійно стояти на стійкій поверхні та не пересуватись. Вікна і двері на момент зважування мають бути закриті. Дитячі терези – чутливий прилад, протяги можуть вплинути на показники.

Можна зважувати раз на тиждень або й раз на місяць, коли Ви вже бачите, що все йде добре.
Якщо є сумніви - раз на три дні.
Зазвичай зранку до годування, відтарюємо пелюшку і кладемо на неї голенького малюка без памперса. Раз на три доби.

В лікарні інша історія, там зважування контролює медперсонал. Мова про домашні умови.

Попервах краще три рази підряд класти і знімати, бо показники можуть сильно варіюватись, залежно від самих терезів.
Важливо зрозуміти, «скачуть» конкретно Ваші терези чи ні.
Якщо показники скачуть, беремо середнє з трьох вимірювань. Записуємо дату і вагу.

Інформативне зважування лише за кілька днів, мінімум три. Прибавка за одну добу невелика, її легко "загубити".
А от за кілька днів вже видно.

Сподіваюсь, ці нотатки будуть Вам корисні.
За потреби пишіть мені, допоможу.